Теми розділу
Математика [0]
Фізика [0]
Хімія [3]
Біологія [0]
Географія [1]
Астрономія [0]
Психологія [1]
Інформатика [4]
Мова та література [0]
Іноземна мова [0]
Історія [0]
Правознавство [0]
Художня культура [1]
Здоров'я [0]
Спорт [0]
Техніка [0]
Технології і праця [0]
Інші галузі знань [2]
Фотоальбом
Нові реферати
Бгаґавад Ґіта як вона є
Харчові добавки в продуктах харчування
Білки у нашому житті
photoshop
Веб-дизайн, веб-програмування
Power Point
paint.net
Відео школи 313
Шкільний відеоканал

Розміщуйте відео про школу на YouTube і повідомляйте адміністраторам сайту – воно з’явиться на нашому каналі
Реферат » 2013 » Березень » 16 » Білки у нашому житті
15:18
Білки у нашому житті

Білки у нашому житті



1.     Вступ

"У всіх рослинах і тваринах присутня якась речовина, яка без сумніву є найважливішою зі всіх відомих речовин живої природи, і без якої життя було б на нашій планеті неможливе. Цю речовину я найменував – протеїн". Так писав ще в 1838 році голландський біохімік Жерар Мюльдер, який вперше відкрив існування в природі білкових тіл і сформулював свою теорію протеїну. Слово "протеїн" (білок) походить від грецького слова "протейос", що означає "займаючий перше місце". І справді, все живе на землі містить білки. Вони складають близько 50% сухої ваги тіла всіх організмів. У вірусів зміст білків коливається в межах від 45 до 95%.

Білки є одними з чотирьох основних органічних речовин живої матерії (білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, жири), але за своїм значенням і біологічним функціям вони займають в ній особливе місце. Близько 30% всіх білків людського тіла знаходиться в м'язах, близько 20% - в кістках і сухожиллях, близько 10% - в шкірі.

Але найважливішими білками всіх організмів є ферменти. Всі процеси, що відбуваються в організмі: перетравлення їжі, окислювальні реакції, активність залоз внутрішньої секреції, м'язова діяльність і робота мозку регулюються ферментами. Різноманітність ферментів в тілі організмів величезна. Навіть в маленькій бактерії їх налічуються багато сотень.

 

2.     Будова

Білки – обов'язкова складова частина всіх живих клітин. До складу білків входять: вуглець, водень, кисень, азот, сірка і іноді фосфор. Найхарактернішим для білка є наявність в його молекулі азоту. Інші живильні речовини азоту не містять. Основні азотовмісні речовини, з яких складаються білки, - це амінокислоти. Кількість амінокислот невелика – їх відомо тільки 28. Від їх поєднання залежать властивості і якості білків.

При з'єднанні двох або декількох амінокислот утворюється складніше з'єднання – поліпептид. Поліпептиди, з'єднуючись, утворюють ще складніші і більші частинки і у результаті – складну молекулу білка.

Коли в травному тракті або в експерименті білки розщеплюються на більш прості з'єднання, то через ряд проміжних стадій вони розщеплюються на поліпептиди і, нарешті, на амінокислоти. Амінокислоти, на відміну від білків, легко всмоктуються і засвоюються організмом. Вони використовуються організмом для утворення власного специфічного білка. Якщо ж унаслідок надмірного надходження амінокислот їх розщеплювання в тканинах продовжується, то вони окислюються до вуглекислого газу і води.

 

3. Фізичні та хімічні властивості білків.

         Білки – надзвичайно різноманітні речовини. Одні білки розчиняються у воді, інші – в слабких розчинах нейтральних солей чи в 70%-му спирті, деякі – в розбавлених розчинах кислот або лугів. Є й такі білки, що в названих рідинах на розчиняються.

Розчинені у воді білки утримують значну кількість зв'язаної води. Завдяки  цьому водні розчини білків в'язкі і при певних умовах можуть загусати. Розчини білків нестійкі. Білки з них під впливом різних чинників легко виділяються в осад. Розрізняють оборотне і необоротне осадження білків.

 

         О б о р о т н е   о с а д ж е н н я

Виникає при додаванні до водних розчинів білків великих кількостей нейтральних солей і тому називаються висолюванням. Осад білка, що випав, при внесенні в дистельовану воду знов розчиняється. Різні білки висолюються при неоднаковому насиченні їх розчинів нейтральною сіллю. Цим користуються при відокремленні білків один від одного. Наприклад, глобуліни крові осаджуються при напівнасиченні її сірчанокислим амонієм, а альбуміни - при повному насичені.

         При  н е о б о р о т н о м у   о с а д ж е н н і,  яке можна викликати нагріванням, додавання солей важких металів тощо, в природному білку відбувається внутрішньомолекулярні зміни, внаслідок чого змінюються його властивості, втрачається здатність розчинятися у воді. Необоротна зміна властивостей природного білка називається денатурацією. Денатуруються білки також під впливом ультрафіолетових променів, ультразвукових хвиль, радіоактивного випромінювання, сильного струшування тощо. Денатурація згубно впливає на біологічні функції білка. Білки можуть утворювати солі при реакціях з кислотами і основами, тобто мають амфотерний характер. Амфотерність білків пояснюється наявністю в їх молекулах карбоксильних груп -СООН.

         Для виявлення білків у різних матеріалах застосовують кольорові реакції, найважливішими з яких є ксантопротеїнова і біуретова.

         Ксантопротеїнова реакція. Твердий білок або його розчин під впливом концентрованої азотної кислоти при нагріванні жовтіє. Якщо до пожовтілого білка додати розчин аміаку, то забарвлення переходить в помаранчеве.        Ксантропротеїнова реакція вказує на наявність у білковій молекулі бензольних ядер, отже, залишків ароматичних сполук, які під впливом концентрованої кислоти утворюють продукти нітрування жовтого кольору.



         Біуретова реакція. При додаванні до водного розчину білка концентрованого лугу і кількох краплин розбавленого розчину CuSO4 з'являється фіолетове забарвлення.

 

3.     Структури білків


Для зручності вивчення будови молекул білка, їх розташування в просторі визначають різні рівні структури білкової молекули:

Первинна структура – послідовність амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі. Виявлено, що певна комбінація амінокислот зумовлює специфічні функції білка в організмі. Тож за первинною структурою можна передбачити функції невідомого білка. Або, навпаки синтезувати білкову речовину з потрібними функціями. Первинна структура білка виникає внаслідок утворення пептидних зв'язків між амінокислотними залишками.

Вторинна структура – місцеве впорядкування фрагмента поліпептидного ланцюга внаслідок утворення водневих зв'язків. Якщо полярні групи фрагментів первинної структури віддалені одна від одно, утворюються складчасті шари з кількох зигзагуватих поліпептидних ланцюгів. Якщо ж полярні групи фрагментів первинної структури розташовані близько, утворюється так звана а-спіраль, один виток якої містить чотири амінокислотні залишки.

Уперше таку структуру виявив Лайнус Полінг під час вивчення методом рентгеноструктурного аналізу головного білка волосся й вовни – а-кератину. Її назвали а-структурою, або а-спіраллю.

Третинна структура – просторова будова поліпептидного ланцюга, зумовлена взаємним розташуванням елементів вторинної структури. Третинна структура стабілізована насамперед ковалентними зв'язками, які виникають унаслідок взаємодії між функціональними групами різної хімічної природи. Неабияку роль у виникненні й підтриманні третинної структури відіграють електростатичні сили притягання й відштовхування та водневі зв'язки.

Четвертинна структура зумовлена взаємним розташуванням кількох поліпептидних ланцюгів у складі єдиного білкового комплексу. Гемоглобін - перший білок, в якого було виявлено четвертинну структуру.

Цікаво?

Четвертинна структура гемоглобіну складається з чотирьох макромолекул. Вони утворюють надмолекулярну структуру сферичної форми. Її функція – транспортування кисню в живих організмах.


4.     Роль білків у житті людини

                                                                   

Білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму.

Властивості білка залежать і від його складу і від розташування амінокислот в молекулі. Причому порядок амінокислот в молекулі білка відіграє дуже важливу роль у виконанні їхніх функцій.

Амінокислоти, що синтезуються в нашому організмі, називають замінними. Деякі амінокислоти в організмі людини не утворюються – це незамінні амінокислоти. Білки, що містять весь набір незамінних амінокислот, біологічно повноцінні. Вони містяться і в тваринній їжі, і в деяких харчових рослинах – сої, горосі, квасолі.

Якщо прийняти цінність білків молока (в ньому є всі незамінні амінокислоти) за 100, то біологічну цінність м'яса і риби можна виразити числом 95, картоплі – 85, житнього хліба – 75, рису – 58, гороху – 55, пшениці – 50.

З їжею обов'язково повинні надходити всі незамінні амінокислоти, дефіцит хоча б однієї з них може привести до загибелі організму, так як кожна з незамінних амінокислот впливає на певні його функції.

Те, що білок бере участь у формуванні м'язової тканини, як би само собою зрозуміло, але не всі знають, що він бере участь і в будівництві скелета. Це пов'язано з тим, що білкова їжа допомагає засвоєнню кальцію, в той час як зниження рівня білка в їжі погіршує всмоктуваність цього елементу слизової кишечника. Адже в кістках людини кальцію зосереджено більше 90%: саме цей елемент додає міцність скелету. Однак цим функції кальцію в організмі не вичерпуються; він підвищує збудливість нервово-м'язового апарату, сприяє згортання крові, зменшує проникність стінок кровоносних судин. Кальцій бере участь у роботі м'язи серця, сприяє реалізації лікувальної дії серцевих глікозидів, стимулює функції печінки, активізує фермент ліпазу. Тому білкова їжа, збагачена кальцієм, особливо молоко і молочні продукти, біологічно більш повноцінна в порівнянні з їжею суто рослинного походження з низьким вмістом кальцію.

Дефіцит кальцію в організмі, спровокований відмовою від тваринних білків, призводить до порушення ряду фізіологічних функцій, зокрема знижується розумова і фізична працездатність, у дітей гальмується утворення кісток, а у дорослих кістки розсмоктуються.

 

Отже, дефіцит білка в харчуванні зменшує стійкість організму до інфекцій, так як знижується рівень утворення антитіл. Порушується синтез та інших захисних факторів - лізоциму та інтерферону, через що загострюється перебіг запальних процесів. Скорочення надходження білка з їжею, або збільшення його витрати в організмі (при важкій фізичній роботі або в результаті хвороби) викликає білкову недостатність. Важка форма білковою недостатності називається квашиоркор. Це захворювання частіше буває у дітей. У Росії квашиоркор не спостерігається, але захворювання нерідко зустрічається в країнах Азії, Африки, Центральної і Південної Америки.


Гранкіна Анастасія

11 клас


 


Категорія: Хімія | Просмотрів: 11814 | Додав: Orbit | Теги: хімія, білки, биуретова реакция, структури білку, ксантопротеїнова реакція, Осадження, життя, Харчування
Всего комментариев: 0
Субота, 24.08.2019, 22:54
Гаряча лінія
Гаряча лінія
Мова сайту
Меню користувача

Гость


Група:
Гісті

Вітаємо Вас. Нажаль, Ви не були роспізнані нашим сайтом.

Будь ласка зареєсруйтесь або авторизуйтесь!
Пошук
Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0